Статті

Пам’ятаємо про славного Провідника

Сьогодні, 1 січня 2021 року, відзначаємо 112-ту річницю з дня народження Степана Бандери — Героя України, знаного політичного діяча, патріота, націоналіста, голови Проводу ОУН, борця за незалежність  нашої держави.

Славний уродженець Прикарпаття увійшов в історію як видатний діяч українського національно-визвольного руху ХХ століття. Голова Революційного Проводу ОУН став світлим символом боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу. Степан Бандера — герой, людина-легенда, людина-світоч, який понад усе любив Україну та віддав за неї життя.

Його уплив на ворогів був і є таким, що вони досі бояться навіть згадки про нього. І це є виявом  надзвичнайної сили національного духу, самовідданого служіння українському народові, міці слова і чину! І нам, українцям, які живуть у непростий час, варто частіше звертатися до його настанов, любити свою державу та працювати на її благо так, як це свого часу робив Степан Бандера.

Хай для нас важливими і повчальними стануть слова Провідника: «Самостійну державу може здобути собі український народ тільки власною боротьбою і трудом».

Голова Тисменицької міської ради

Тетяна Градюк

 

 

Довідка: Степан Бандера народився 1 січня 1909 року на Прикарпатті, в селі Старий Угринів на Калущині. Його батько, отець Андрій Бандера, греко-католицький священник. Мати — Мирослава Бандера (дівоче прізвище Глодзінська), походила з родини теж греко-католицького священника. У вересні 1919 року Степан Бандера вступив до української гімназії в місті Стрий на Львівщині, де навчався до 1927 року. У 1922 році, вступив до української організації Пласт. Окрім того, був учасником організацій «Сокіл», «Основа», «Луг», Український студентський спортовий клуб та ін.

У 1928—1933 роках навчався у Львівській політехніці. Студентом став учасником Української військової організації (УВО), Організації українських націоналістів (ОУН). У 1933 році Бандеру обрали Провідником ОУН та Крайовим комендантом УВО. А через рік,  14 червня 1934 році. Степана  Бандеру та його товаришів заарештувала польська поліція. Його разом з 11 українськими патріотами засудили за членство в ОУН та за організацію вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. Бандері підписали смертний вирок, але згодом страту замінили на довічне ув’язнення.

Покарання відбував у в’язницях «Святий хрест» біля Кельців, у Вронках і в Бересті над Бугом. У 1939 році, через військові дії вийшов з тюрми. У лютому 1940 року в Кракові Степан Бандера зі своїми прихильниками проголосив створення Революційного Проводу ОУН, згодом його обрали головою цього Проводу. 30 червня 1941 року у Львові проголошено відновлення Української держави та сформовано уряд на чолі з Ярославом Стецьком. Однак німецькі фашисти не хотіли незалежної України. За наказом Гітлера 5 липня 1941 року в Кракові Степана  Бандеру заарештували та відправили в концтабір Заксенгаузен,  де він  перебував до грудня 1944 року.

У жовтні 1942-ого  ОУН створила Українську повстанську армію, яка боролася проти фашистів та радянських зайд до 1955-ого. Бандера аж до своєї трагічної загибелі перебував закордоном. 15 жовтня 1959  року Степана Бандеру убив  працівник радянського КДБ Богдан Сташинський.